Практика європейського обслуговування і українські реалії

 

У пересічних українців чимраз, то більше виникає бажання вдосконалити сервіс обслуговування в країні.  З чим це пов’язано? Мабуть із тим, що візити українських туристів в країни Європейського Союзу не закінчуються тільки враженням від архітектури чи всюдисущих порядків на вулицях. На фоні контрастів рівнів обслуговування там і в Україні можна зробити безліч висновків.

Громадяни, які пропрацювали закордоном, знають, що бути продавцем і хамити покупцеві означає не боятися втратити роботу і отримати таке резюме, з яким буде склано влаштуватися навіть прибиральником! А у нас – це норма, це традиція, яка щільно укорінюється в головах людей. Рівень обслуговування в закладах громадського харчування також залишає бажати кращого.

З острахом доводиться думати про черговий шопінг, коли намагаєтеся вгадати, яким буде ставлення консультанта у магазині до вас. Аргументи тут зайві, тому що є чому повчитися. У французькому Страсбурзі, зайшовши до фешенебельного бутіка у пляжному одязі або ж у одязі, який свідчитиме, що ви собі не можете дозволити купити тут і краватку, вас все одно зустрінуть привітною посмішкою з фразою «bonjour monsieur» і запропонують будь-яку допомогу по вибору костюму відомого бренду ще й приміряти дозволять. Простота, привітність і відкритість – нормальна сучасна якість європейця.

 

 

Ми наразі перебуваємо на етапі переосмислення того, що з нами відбувається. Допомагає нам у цьому контакт з іноземцями, представниками країн, де зовсім інші норми, принципи існування. Це не означає, що ми відмовляємося від свого і стираємо всі культурні кордони. Ні. Ми просто маємо можливість запозичувати позитивне у тих, хто це вже практикує.

Ще один нюанс позитивної європеїзації в Україні можна пригадати, коли, до прикладу, австрійський капітал залишає не тільки економічну доцільність, але й свій слід у системі банківського обслуговування. Іноземні банки в дійсності працюють не просто на розширення кількості клієнтської бази, а на якісний підхід до кожного. Від українців вимагається тільки бажання навчитися толерантно спілкуватися, спокійно реагувати на критику і вміти залагоджувати конфлікти.

Можна погодитись, що працювати в середовищі європейських принципів і педантизму – гарні уроки для подальшого професійного зростання. Повага до людини – ось на чому базується побудова стосунків у Європі між надавачем послуг і клієнтом. З іншого боку, це ще й економічно обґрунтовано. Адже гарний менеджмент – запорука успіху бізнесу.

 

 

Взявши до уваги елементарно помічені речі, можна просто наголосити на тому, що з усіма проблемами і питаннями українці звикли боротися самотужки. Особливо коли це стосується свого рідного краю, де живуть рідні, близькі, друзі. За кордоном очікуючи «золоті гори», наші співвітчизники часто-густо упускають моменти в запозиченні культури звернення до клієнта, наданні належної допомоги. Зрозуміло, що важко звикнути до вказівок, які безперестанку дають нам ззовні, але адекватні висновки з приводу покращення рівня відношення до життя ми ще взмозі.

«Я був приємно вражений, коли у Страсбурзі побачив, наскільки пунктуально налагоджений графік руху громадського транспорту. На зупинці можна спокійно подивитися на електронне табло, де чітко вказано, через який час прибуде трамвай чи тролейбус. Для нас це відкриття свого роду. В Чернівцях же очікуючи маршрутку, я не можу бути впевненим у тому, що вчасно прибуду на роботу чи навчання», – ділиться враженнями  український турист Дмитро.