НічлавськийРекламаТут інформери, реклама або інша додаткова інформація ... |
БлогиІсторія подорожі мушлі, які 100 роківНад річкою Прут по вулиці Гаєві (Садки) у нас з дружиною є родинний будиночок зараз там давно ніхто не живе, а колись тут було завжди шумно та весело. Тому ми з дружиною літом тут його підтримуємо, прибираємо та провітрюємо також проводимо відпочинок. Цей будинок побудував дідусь дружини приблизно у 1919 році. Але все по порядку. У 1916 році беруть шлюб у кафедральному соборі нашого міста, Аркадій та Єва це майбутні дідусь та бабуся моєї дружини Слави. Батько Аркадія був заможній чоловік тримав на вулиці Панські свій ресторан з того і жив. Тож коли молодята побрались батьки Аркадія відправили молодят на море Єві виповнилось лише 13 вона була дуже тендітною та худенькою. Бабуся Єва завжди нам розповідала, що то для них були самі щасливі два місяці проведені на Чорному морі в Одесі. Повернувши з відпочинку молодята на згадку привезли цю мушлю, що на перші світлині. Потім Єва народжує першу дитину у 14 років. В подальшому у Єви та Аркадія народилось, аж 14 дітей, вижило лише 6. Так і проживала дружна сім'я. А коли прийшли на Буковину «совіти», як дідусь розказував ресторан у них забрали і родина лишилась без доходів, а 6 дітей треба чимось годувати. В той час перед війною багато людей їхали до Румунії то і дідусь з дружиною та 6 дітьми та мушлею подався, аж у самий Бухарест. Там вони виймали одну кімнатку у підвальному приміщені, а дідусь від зорі до зорі тяжко працював. Іноді у неділю у дідуся був короткий час коли він з дружиною та дітьми міг сходити у церкву, а коли сім'я збиралась коло обіднього столу то Аркадій приносив на стіл цю мушлю і міг уважно годинами розповідати дітям про Одесу та Чорне море, а Єва слухаючи тільки посміхалась. Важке життя їм давалось у Бухаресті і тому родина вирішила повертатись у рідні Чернівці. Склавши речі у валізи обмотавши та упакувавши мушлю вони рушили до Чернівців. Не встигли навіть валізи розкласти, як на їхнє подвір’я прийшли хлопці у червоних кашкетах і об'являли, що у місті іде евакуація і їм пора збиратись. Але їх просто обманули забравши привезли на желізно дорожню станцію і посадили на товарняк та відправили до далекого Сибіру. По дорозі вже в Росії їм вдається втекти з вагону. У ночі коли їх вагон стояв довгий час на невеликі станції, а охорона почала дрімати вони тікали не відомо куди. Ще довго вони блукали лісами, аж на другий день найшли маленьке село забуте Богом та людьми там і переховувались довгий час. Дідусь з часом познайомився та подружився з лісником, який запевнив, що про них нікому не розкаже. Працював дідусь у лісника і тримали диких кабанчиків з чого і жили. Аж у 1947 році знову родина повертаються у рідні Чернівці з валізами 6 дітьми та любимою мушлею, яка і нині зберігається у будиночку та нагадує нам про дідуся та бабусю, які відійшли у вічність. На другі світлині дружна родина біля нашого будинку 1958 р. 664 переглядів 0 коментарів
Коментарі (0)
|
| © 2024 Faktoff.net |
Iнформаційний портал Буковини! Про нас, Новини, Фоторепортажі, Блоги, Події, Контакти Використання матерiалiв з обов'язковим посиланням на джерело iнформацiї. |
|
|