Про наболіле. Для багатьох сучасних мам, неважливо уперше вони в такому статусі чи вже вдесяте, авторитетною є думка відомого на всю країну педіатра Євгена Комаровського. Лікар Комаровський чи не в кожній своїй програмі говорить про чисте, свіже і добре зволожене повітря (50-70 % вологості, температура повітря – 18-22 С), яке повинне бути в кімнаті малюка, а ще краще, наголошує педіатр, кожну незадіяну хвилину проводити на свіжому повітрі, себто якнайбільше гуляти з малюком. Так-от останній пункт зреалізувати в Чернівцях практично неможливо. І причин для цього кілька. Їх і розглянемо.
1. Без ліфта. Одна справа, коли будинки австрійського чи румунського зразка не обладнані таким ноу-хау, як ліфт (хоча й таке трапляється), і зовсім інша, коли сучасні новобудови, як-от будинок на розі Ентузіастів-Івасюка, не мають підйомника. Я, звичайно, можу припустити, що чернівецькі будівельники настільки подбали про фігури мешканців, що фактично замінили їм східцями заняття в фітнес-центрі (за це спасибі), але піднятись, скажімо, 3-4 рази на день з малюком у люльці – під силу далеко не кожному, точніше, але не кожній. Але суть не в тому, що будинок зведений і зданий в експлуатацію, а в тому, що хтось такий будинок прийняв, а от, чи думав при цьому про тих, хто в ньому мешкатиме, ще питання.
2. Інша тема – коляски іноземного виробництва. Не знаю, чи взагалі існують вітчизняні візочки, але ті, що є на чернівецькому ринку, явно не для чернівецьких доріг. Купила подруга коляску за 3.700 грн. (ціна мені вже до вподоби, якраз половина від першої виплати на дитину). Напевне, варто почати з того, що коляска дуже гарна (ну бодай щось мусить бути позитивним). А от негатив… Загинаємо пальці. Триколісна, не дай Бог, хоч на хвильку відволіктись від малюка, - є всі шанси знайти його на землі, а зверху візочок. Далі – з тих трьох нещасних колес, одне (переднє) ще й їде, куди заманеться. У рекламі всі кажуть, що ця маневровість допомагає краще керувати транспортним засобом малюка. Але так кажуть ті, хто не має дітей або живе в місті з ідеальними дорогами (точно не Чернівці). Насправді ж, чернівецьким мамам маневрові колеса створюють велетенське навантаження на руки, аби тримати візочок під контролем. До всього у таких візочків 2 люльки – одна для спання, інша для сидіння. Не дай Боже, малюкові заснути у сидячому положенні, теоретично воно трансформується у лежаче, а на практиці ну зовсім недолуго виглядає, бо ніжки у дитини зігнені, що зовсім неприродно.
3. Якщо не всі матусі мешкають у багатоповерхівках без ліфту чи купують дорогі й непристосовані візочки, але геть усі пересуваються з малюками містом, простіше кажучи, гуляють. І це суцільна катастрофа, починаючи від бруківки, що прирівнюється до вібромасажера для малюка, закінчуючи бордюрами, приватизованими підприємцями тротуарами, припаркованими автами. Ця тема настільки широка і щоразу викликає стільки непідробних материнських емоцій, що я неодмінно розповім про неї детальніше в одному із наступних матеріалів, як тільки знову ризикну вигуляти малюка у парку.
Автор: Алла Ситар
