Добробут VS Калинка

Чесно скажіть, хто що розуміє з постійних воєн міської ради з ринком «Добробутом», точніше з його власниками. Хто що розуміє з десятків заголовків, які періодично виринають в Інтернеті при кожному русі у сторону «Добробуту». Ну кому яка різниця, які там гектари, хто в кого і що забрав? Навіть більшість з чернівчан, які на ринку таряться, стовідсотково в житті не розберуться, де купили китайський швидер чи польське спіднє, де міряли турецькі джинси або в’єтнамські шльопанці. І до чого тут старі фронтовики та нові регіонали? Але ж різниця для чернівчан таки є.

Збудувавши «Добробут», Калинівському ринку фактично закрили можливість розвиватися. Тодішня міська адміністрація, себто мер Федорук зі своєю радою (справді своєю), дозволили поряд з Калинівським ринком відкритися конкуренту, який заробляє там, де могла би заробляти «Калинка». Влада змінилася і місто намагається забрати в «Добробуту» частину того, що колись так легко віддали. Чесно чи не чесно, можна це назвати рейдерством чи ні, судити не мені. Для себе я відповідаю на просте питання, якщо ті гектари, які нині місто забрало у «Добробуту» передати Калинці, чи буде остання більше заробляти? Звичайно. Там і платна стоянка, і ринковий збір з підприємців. Що перепаде з того особисто мені? Податки, які підуть в міську казну і, можливо, осядуть шматком плитки на тротуарі біля мого дому або ж латкою асфальту біля моєї роботи. Можливо, це банально, але я проти, щоб там, де могла заробляти вся громада, заробляли якісь її окремі суб’єкти. А от вже, як витрачатимуться ці зароблені кошти і слід контролювати, а не кричати рейдерство. Отак-от наївно. І в кінці штрихом. «Добробут», до речі, як хто не зна, торгово-виставковий комплекс, а не ринок. Така дрібниця дає змогу підприємцям, котрі на ньому торгують не платити ринковий збір до міської казни. На Калинці – це, наприклад, 100 гривень в місяць, тобто за всі роки існування «Добробуту», сотні чи тисячі, хто ж їх порахує, підприємців, які торгують в добробутівських магазинах, не сплатили до міської казни ні копійки. Беремо найнижчі з можливих розрахунків. 100 підприємців – по 100 гривень – 5 років – 600 тисяч гривень. Ціна ремонту якоїсь невеликої дороги, чи не так?

Автор: Алла Ситар