Буферна зона ЮНЕСКО: для туристів чи для випасання кіз?

Блукаючи вулицями Главки та Некрасова, навколо університету, не побачиш жодного туриста, а тільки випасаючих кіз та плачевний стан дорожнього покриття – ця картина почала більше нагадувати не історично-кульний туризм, а зелений туризм на околиці села. Поміж тим відколи Чернівецький національний університет імені Ю.Федьковича увійшов до найпрестижнішого у світі списку спадщини ЮНЕСКО, територія довкола нього стала буферною зоною. Окрім власне самої території об’єкта ЮНЕСКО, що включає Резиденцію Митрополитів Буковини і Далмації (загалом це 8 га), буферна зона навколо об’єкта охоплює 240 га. Вона проходить центром міста, простягаючись фактично до парку імені Тараса Шевченка і в межах цієї зони не дозволено будь-яке самовільне будівництво, зміна фасадів, встановлення кіосків, тобто будь-які дії, які порушуватимуть історичний ансамбль міста. А що ж кози? Чи не порушують вони своїм мирним існуванням історичного ансамблю міста?

До речі, при ЧНУ створили (відповідно до вимог ЮНЕСКО) спеціальний Центр управління буферною зоною об’єкта ЮНЕСКО м. Чернівці, що й теоретично мав би слідкувати за козами. Жарти жартами, але таке легковажне ставлення може для Чернівців закінчитись трагічно.

У червні цього року спостережна місія ЮНЕСКО заявила, що Україна систематично не виконує приписи з охорони буферних зон. Зауваження стосувалось заповідників "Софія Київська" і "Києво-Печерська лавра", де активно розбудовується територія. Невиконання міжнародних рекомендацій загрожує заповідникам "Софія Київська" і "Києво-Печерська лавра" виключенням зі списку всесвітньої спадщини.

Хтозна, можливо, невдовзі місія завітає і до Чернівців і , напевне, щиро здивується, бо в яких ще містах Європи у буферній зоні ЮНЕСКО можна побачити кіз, сміттєзвалище із десятком бродячих псів і дорогу, мов після бомбардування.