Iнформаційно-розважальний портал Буковини!
Наші групи:
Пошук по сайту: РеєстраціяВхід

Реклама

Тут інформери, реклама або інша додаткова інформація ...

Новини

У квартирі чернівчанки мешкає лісова білочка

У багатьох з нас у квартирі чи будинку мешкають домашні тварини. Дехто заводить екзотичних плазунів, хижих рибок чи котиків і песиків. Кожен обирає тварину на свій смак. У квартирі чернівчанки Олесі Шелудько мешкає кримська лісова білка.

«Клайд, як ми назвали цього гризуна, живе у нас з травня 2012 року. Чоловік подарував його на день народження. Першого ж дня він утік і гайнув вивчати квартиру. Ми до самого вечора не могли знайти, доки голод не вигнав його, – розповідає власниця білочки. – Ввечері, зголоднівши, він про себе нагадав. Оскільки гризун тоді пив лише молоко зі шприца (йому було лише півтора місяця), то, обхопивши міцно шприц, випив чотири порції.»

Білочки, розповідає господиня, надзвичайно цікаві тварини. Їм необхідно все знати. Вони вивчають що де є і куди воно зникає. Вони багато сплять (майже 16 годин на добу), а взимку ще більше.

Вони справжні природні барометри, які ніколи не помиляються. Білки надзвичайно гостро реагують на погоду.

«Клайд прокидається дуже рано (влітку сонячної погоди о п’ятій ранку), проте якщо зранку дощ, чи сніг, то раніше восьмої він зі свого гнізда не злізе, – розповідає дівчина. – А за кілька днів до зміни погоди чи холодів стає млявим. Відтак можна без гідрометеоцентру спрогнозувати, якою буде погода. Цей гризун ніколи не помиляється. Водночас білки дуже не люблять прямих сонячних променів, вони від них навіть можуть загинути.»

Як і в дикій природі, білка постійно ховає горіхи та іншу їжу. Зоологи зазначають, що вони запам’ятовують до 300 місць, де заховали на зиму припасів.

Клайд знаходить горіхи і знову їх переховує. Найцікавіше, каже власниця білки, він може ховати їх постійно і в різних місцях. Наприклад, у щілинах в паркеті, на підвіконні, біля плінтусів і навіть у вазонах. Коли він їх ховає, то уважно спостерігає за господарями, аби ті не побачили, що робить і де ховає їжу.

«Одного разу він знайшов майже повну баночку лісових горіхів. Через дві години баночка спорожніла, проте горіхи були всюди. Якщо ж у вазі стоять квіти (особливо він полюбляє троянди), будьте впевнені, що через два дні він їх з’їсть. Мій весільний букет був знищений саме так, – пригадує вона. – Але окрім горіхів та квітів, ці гризуни страшенно полюблять молочні продукти: молочко, сметану, сири (особливо взимку). Влітку харчуються полуницею, черешнями, кавунами, капустою броколі. Ще дуже полюбляють цукерки (особливо желейні) і печиво. Проте, як з’ясувалось згодом, можуть з’їсти хребет від риби чи  курячу кістку. Коли він їсть молочні продукти, то страшенно плямкає.»

Як і усі хутряні тварини, білки линяють. У Клайда, зауважує власниця, наприкінці весни починають сипатися китички з вушок. Через деякий час він став рудим і гладкошерстим (був схожий на щура). А на початку осені він знову сіріє і  виростають китички. В цей же час він починає робити собі гніздо.

«Коли у мого чоловіка починають пропадати шкарпетки, ми знаємо де їх можна знайти. Того року для свого гнізда він використав шерсть з зимової кофтинки (після цього її довелось викинути) і хутро з капюшонів, – розповідає Олеся Шелудько. – Взимку бувають такі дні, коли він взагалі не прокидається.»

Як і лісові білки, Клайд полюбляє жити на висоті, щоб його не можна було дістати і лазити шторами. Якщо йому щось не подобається, він гарчить, якщо ж гарчання не допомагає, починає тихенько клацати зубами, після чого може вкусити. Але якщо у нього гарний настрій, його можна погладити. Коли ви зайняті, він сам починає ластитись, немов кішка, шкрябаючи ваші ноги.

«Гарної погоди, коли виносиш його у клітці на вулицю, розглядає голубів та мух, і коли з його клітки випадає шматочок хліба, то голуби допомагають його з’їсти. Це надзвичайно тішить білку. А взимку він може довго сидіти на підвіконні і дивитись у вікно, – радить пані Олеся тим, хто хоче завести таку тваринку. – Проте, якщо ж у вас з’явилась ця симпатична тваринка, будьте готові до неспокійного, але цікавого життя.»

 

Олексій Микосянчик

Джерело: vidido.ua.

0 коментарів
Коментарі (0)
оновити код Додати коментар:
Ім'я:
Код:
зареєстровані користувачі не вводять код перевірки (зареєструватися).
вхід для зареєстрованих користувачівВхід