Своє 20-річчя Green Grey відсвяткував у Чернівцях

Через двадцять років лідери гурту Андрій Яценко більш відомий публіці під псевдонімом Дізель (на фото внизу) та Дмитро Муравицький знаний як Мурік (на фото вгорі) розповідають, що Чернівці стали для них щасливим місцем старту їхньої кар’єри. Адже перший концерт гурту «Green Grey» 1993 року відбувся саме у Чернівцях. У концерт-холі готелю «Буковина» музиканти виступили для зйомок музичної передачі, яка транслювалася у Києві.

Збираються записати альбом на «вінілі»

- Чернівці стали останнім містом у рамках ювілейного туру, чому?

Дмитро: Ми не могли бути з туром у Західній Україні і не заїхати в наше улюблене місто Чернівці. Але не подумайте, ми в Івано-Франківську, наприклад, такого не кажемо. Ми любимо Чернівці, бо після першого концерту у вас залишилося багато приємних спогадів.

- Під час концерту ви зіграли композиції з нового альбому, коли збірка побачить світ?

Андрій: Незабаром ми випустимо новий альбом «Глаз леопарда» на дисках та вінілових платівках. Це новий тренд моди – видавати альбоми на платівках.

Дмитро: Там буде п'ятнадцять композицій. Ми десять років не записували альбоми, а гастролювали і до цього альбому увійдуть композиції, які ми записали протягом того часу і деякі нові пісні.

Андрій: Він досить витриманий, як хороше вино. Бо «родили» ми його не дев’ять місяців, а десять років.

Дмитро: Ми свого часу записали надто багато хітів, а потім чекали, доки меломани їх всіх прослухають, вивчать на пам'ять і аж тоді взялися за нову роботу (усміхається, - авт.).

- А як щодо Інтернету, викладете там свій новий альбом?

Дмитро: Усі наші композиції будуть доступні в Інтернеті.

Андрій: Раз ми так хочемо в Європу, то треба щось робити для цього руху. Необхідно, щоб меломани розуміли, що за будь-яку музику треба платити. Бо кожен музикант, ми зараз говоримо не лише про себе, витрачає на це свій час та кошти. Нехай та пісня коштує копійку, але це жест поваги і наближення до Європи.

«Жоден політик чи президент не вартий жодного людського життя»

- Двадцять років пролетіли, що тепер згадуєте найчастіше?

Дмитро: Було багато хорошого. Виокремлювати щось одне не хочеться. Але нам приємно, що на концерти приходять наші фани ще з 1990-тих, з якими починали, з якими росли і змінювалися. Водночас приходить багато молоді.

Андрій: У цьому світі мало стабільності, але один із прикладів – це гурт «Green Grey».

- Ваш концерт у Чернівцях одного разу переносили через події на Євромайдані. Як до них ставитеся?

Дмитро: Це жахливо. Шкода людей, які отримали травми, і соромно за політиків.

Андрій: Ми з Дмитром послуговуємося одним правилом: «Роби, що треба, а буде, як буде». Тому думаю, що все у нас буде добре.

Дмитро: Сподіваємося, що здоровий глузд або сила народу переможе.

Андрій: Але головне у цьому – треба берегти себе, бо життя одне. Жоден політик чи президент не вартий жодного людського життя. Ми виступаємо за мир. Ще одна така цікава річ. Чомусь всі п’ять років тому кричали про незалежність неньки України від будь-яких зовнішніх факторів, а тепер слово «незалежність» пропало.

- Знаю, що маєте соціальні проекти, що саме робите?

Андрій: Ми брали участь у багатьох соціальних проектах, але наразі є представниками організації «Unicef» і допомагаємо дітям знайти сім’ю. У суспільстві панує думка, що треба збирати гроші для допомоги дитячим будинкам. Але це не так. Дитячий будинок – це далеко не рай для дітей. Дмитро: Я, наприклад, не можу усиновити дитину, бо розумію, що мені життєва ситуація не дозволяє, але я за те, щоб люди, які мають таку можливість, робили це, допомагаючи таким чином дітям реалізуватися в житті.

Андрій: А я ось вже думаю про це. Бо я не бачу різниці між моїми дітьми і всиновленими.

Сподіваюся на апеляцію для басиста

- Нещодавно судили бас-гітариста гурту «Green Grey» Петра Цимбала за зберігання марихуани, що думаєте з цього приводу?

Андрій: У нас є товариш, який відсидів десять років за обмін валют. Колись була така стаття. Коли він вийшов з тюрми, прямо через дорогу побачив обмінник валют, який там вже роки три стояв, а він був у в’язниці. Зараз нашому бас-гітаристу Петру «дали» дев’ять років за пакетик марихуани. Як на мене, це навіть не дебілізм, це профанація. Ми впевнені, що після апеляції він вийде. Бо як можна посадити хіпі з дружиною на дев’ять років за пакетик марихуани, якщо тих, хто збив на дорозі людину на смерть, або відпускають, або присуджують два роки умовно.

Джерело: vidido.ua