Анонс повеней on-line запровадять на Буковині в наступному році

Для цього в області будують мережу гідропостів, - передає «Чернівецький Промінь».
Не раз на території Чернівецької області траплялися масштабні повені. Їх призвідцем, за словами начальника Чернівецького центру з гідрометеорології Тетяни Негадайлової, є сильні опади у верхів’ях гірських річок. Отож для розрахунку часу добігання повеневої хвилі, її висоти, а відтак – імовірної площі затоплень, насамперед потрібно знати, скільки дощу випало біля витоків. Адже навіть у розміщених поруч гірських котловинах, звідки беруть початок річки, обсяг опадів може відрізнятися у рази.
Проте дотепер порахувати кількість опадів у верхів’ях і відстежити швидкість добігання хвилі гідрологам було складно. Опадомірів у горах взагалі не було, а гідропостів на гірських річках суттєво бракувало (на Сіреті, приміром, такий був лише один). Оскільки гідропости були неавтоматизовані, спостерігачі мали робити всі заміри вручну, що за розливу річок не лише проблемно, а й небезпечно. З цієї причини на запитання рятувальників, у басейн якої річки їм їхати у першу чергу, гідрологам бувало важко відповісти однозначно.
Допомога прийшла з несподіваного боку. Оскільки Прут і Сірет є транскордонними річками, наслідки їх розливу щоразу даються взнаки Молдові та Румунії. За їх сприяння допомогти Буковині прогнозувати повені зголосився Євросоюз. За його фінансової підтримки позаторік у трьох країнах-сусідах стартував великий транскордонний проект, який наразі близький до завершення. Загальний кошторис проекту складає понад 9 мільйонів євро, з яких для України передбачано майже половину. З українського боку його реалізує Дністровсько-Прутське басейнове управління, гідромет та підприємство "Екоресурс".
- На території Чернівецької та Івано-Франківської областей проект передбачав будівництво 17 автоматизованих гідропостів на Пруті й Сіреті та 7 опадомірів у верхів’ях, - розповідає начальник Дністровсько-Прутського басейнового управління водного господарства Ян Дзюба. – Крім них, на річках також збудували 5 гідропереправ, які дадуть змогу обчислювати обсяг води, що проходить руслом. Наразі всі ці об’єкти майже цілком готові, тож через два тижні почнемо встановлювати на них обладнання.
За інформацією Я. Дзюби, всі гідрооб’єкти працюватимуть в автоматичному режимі. Вони будуть цілком автономними. Їх енергоживлення забезпечать потужні акумулятори, заряду котрих вистачає на рік-два. З гідропостів, опадомірів та переправ дані спостережень будуть надходити щогодини, а під час підйому рівнів води – кожні 10 хвилин (власне, частоту їх передачі можна буде запрограмувати, залежно від ситуації). Через систему GPRS-зв’язку у режимі реального часу вони потраплятимуть до диспетчерсько-аналітичних центрів Дністровсько-Прутського басейнового управління, гідромету, ДСНС та до аналогічних центрів Молдови і Румунії. Узагальнена, вона дасть можливість передбачити подальший розвиток ситуації й оперативно вжити запобіжних заходів. Приміром, відселити мешканців із зони найбільш вірогідного затоплення.
За словами Я. Дзюби, в Україні подібна система є лише на Закарпатті (її також створили за рахунок міжнародної співпраці). Однак наша буде більш сучасною і модернізованою. У тестовому режимі вона має запрацювати до кінця серпня, а у робочому – з наступного року.
Щоб оцінити зроблене та скоординувати дії всіх учасників транскордонного проекту у Чернівцях збиралися на конференцію представники України, Молдови та Румунії.