У Чернівцях планують зробити меморіал єврейському гетто
На початку липня 1941 року на Буковину прийшли гітлерівські та союзні румунські війська. Тоді на території Чернівецької області проживало більше ста тисяч євреїв, половина з яких - в обласному центрі. І їх усіх намагались знищити.
- Постало таке питання: 50 тисяч євреїв, що робити з ними? Гітлерівці практикували в окупованих країнах Західної Європи таку форму, як гетто. Цим словом називали єврейські квартали ще середньовічні, де євреї жили ізольовано, огороджено від іншого населення. І от у Чернівцях було прийняте рішення створити таке гетто, - розповів Ігор Буркут, історик.
- Ми з вами зараз стоїмо на святому місці. Це місце, де було гетто, ось ці вулиці. Куди тільки за те, що люди за національністю були євреями, їх зігнали і потім відправляли у табори, - пояснив Ілля Хочь, голова Чернівецької міської громади "Меріам".
Чернівецьке гетто вирішили створити там, де традиційно жили євреї, - на вулиці Барбюса, Сагайдачного та площі Пресвятої Марії.
- Там населення було близько 5 тисяч. А потрібно було виселити 50 тисяч. І от людей почали зганяти туди. В підвали, на горища, в коридори. І практично відразу почали вивозити в табори знищення, - наголосив Ігор Буркут, історик.
Тоді, розповідає Ігор Буркут, Чернівці немов охопив параліч. Бо ж євреї, яких зігнали в гетто та намагались знищити, були фахівцями у комунальному господарстві. І без них життєдіяльність міста опинилась під великою загрозою. Тодішній бургомістр Чернівців Траян Попович намагався виправити ситуацію.
- Він вибив у маршала Антонеску дозвіл на те, щоб лишити 20 тисяч потрібних людей для господарства міста, - зазначив Ігор Буркут, історик.
Згодом на місце бургомістра прийшов інший. І 20 тисяч звільнених знову опинилися в немилості. Траян Попович все ж намагався їх врятувати. З його допомогою тисячі євреїв повернулися з таборів Трансністрії неушкодженими. Серед них був і Пауль Целан. Проте з 50-ти тисяч євреїв війну пережили лише 16 тисяч. Після війни місце, де колись було гетто, перетворилось на смітник в історичному центрі Чернівців.
- Тут збираються безхатьки, тут місце, де пиячать, на жаль, - нарікає Ілля Хочь, голова Чернівецької міської громади "Меріам".
16 років тому єврейська громада вирішила створити на цьому місці меморіал. Проте лише нещодавно ідею почали втілювати в життя. Будівництво меморіалу триває вже третій місяць. Гроші на нього збирають звідусіль, розповідає Ілля Хочь. Частину виділили з міського бюджету. А все інше приносять добродії.
- Особливо мене вразив вчинок старої киянки, яка мені передзвонила, знайшла мій телефон. Сказала, що в неї пенсія 1500 гривень, тому вона 100 гривень тільки може перерахувати. Підтримала морально. Сказала: "Ви робите дуже важливу справу", - розповів Ілля Хочь, голова Чернівецької міської громади "Меріам".
Меморіал планують відкрити 7-го жовтня. Ілля Хочь каже, не буде нічого зайвого, лише символ єврейського народу.
- Це два трикутники, які символізують зірку Давида, але вони опираються один на одного. Це злам, який був під час Другої світової війни, коли був голокост. Але все ж таки зірки втримались, - підкреслив Ілля Хочь, голова Чернівецької міської громади "Меріам".
Про меморіал також планують зняти документальний фільм, а поблизу комплексу - створити музей чернівецького гетто.
Про це повідомляє buknews.com.ua з посиланням на ТВА.
