Стадіон "Буковина" спроможний стати повноцінним об'єктом сучасної інфраструктури
Стадіон «Буковина» - один із оплотів спортивної інфраструктури міста Чернівці. Проте, як і багато комунальних закладів, він страждає від нестачі фінансування та часткової занедбаності. Адже стадіон – це не лише футбольне поле, це цілий спортивний комплекс, який міг би діяти в центрі міста та бути доступним для тих, кому приватні зали не по кишені.
Про те, чим зараз живе підприємство та які його перспективи, розповідає директор КСОП «Буковина» Ігор Наболотний.
Проблем багато…
- Які нагальні проблеми стадіону та чи вдається їх вирішувати, адже підприємство занепадало не один рік?
- Нещодавно до нас приїжджали представники ПФЛ та ФФУ, вони нам дали зауваження та рекомендації стосовно стадіону. Перше, на що вони звернули увагу, – відновлення прожекторного освітлення. Оскільки наша «Буковина» грає у Першій лізі, то матчі можуть проводити і у вечірній час, а в нас це робити неможливо, оскільки стадіон не освітлюють. Востаннє тут вмикали світло років двадцять тому, а то і більше. Наразі беремося до вирішення цієї проблеми. Кошторис робіт нам надали тернопільська та дніпровська фірма. Кошторис складає приблизно п’ять мільйонів. І це лише світло. Звичайно ж, хотілося б поліпшити освітлення і на міні-футбольному майданчику із штучним покриттям, а потім і на волейбольному.
Ще одна болюча проблема підприємства – це спортивний майданчик біля басейну, який наразі непридатний до використання. Роботи там проводили ще 2013 року. Попередній начальник управління молоді та спорту і попередній директор стадіону прийняли рішення про ввіз будівельного сміття на ділянку. Гадаю, що це досить правильно. Оскільки ділянка є на схилі, на ній після дощу збиралася вода, тому якщо ми хочемо, аби цього не було, нам потрібно підняти рівень майданчика. І будівельне сміття, яке потім розрівняли б, допомогло би це зробити. Далі залити треба бетонну стяжку і наостанок встановити гумове покриття. Наразі я дію як господарник, в плані того, що не бачу доцільності викидати бюджетні гроші на вітер: спочатку на вивіз того сміття, що є, а потім на ввіз того, що його замінить. Крім цього, ще проблема в тому, що під тим майданчиком прокладено комунікації, які забезпечують водою увесь стадіон. Якщо ми зробимо бетонну стяжку, ми вимушені забетонувати і доступ до них. А якщо раптом через місяць-другий там станеться прорив, тоді не матимемо ні чим поливати поле, ні води на інші потреби. Що ми тоді робитимемо, розбиватимемо площадку, яка вартує два з гаком мільйони? Наразі я звернувся до водоканалу, аби вони запропонували нам оптимальне рішення.
Ще одне болюче питання, про яке говорять не рік і не два, басейн, який в нас висить мертвим тягарем. Він теж потребує організаційних рішень. Адже востаннє він функціонував, напевно, ще в дев’яностих роках. А міг би функціонувати, тут могли б проходити тренування та змагання. Також у нас є закинутий тренажерний зал, який міг би приносити додаткові кошти.
Так само не все так просто з біговими доріжками, які, безперечно, потребують реконструкції. Зараз по стандартах має бути вісім доріжок, а в нас – шість. Тобто вкладання грошей в шість доріжок буде не надто доцільним, оскільки не зможемо тут проводити змагання високого рівня. Тому треба враховувати всі «за» і «проти». Розширити бігову зону немає куди, оскільки з одного боку поле, а з іншого – трибуни. Є ще варіант, можна було би прибрати два ряди сидінь і за рахунок того звільнити місце під доріжку. Але там теж є свої нюанси: там є колонки дренажної системи і перекривати їх не можна. А поле зменшити так само не можемо, бо є стандарт. Та загалом, підготовка бігових доріжок – доволі хороша та вигідна річ. Скажімо, в Луцьку, де стадіон має вісім доріжок, проводять змагання і стадіон отримує хороший заробіток.
А щоб спортсменам було комфортно в нас тренуватися, потрібно облаштувати заклад роздягальнями. Люди, які грають на штучній траві, не мають де роздягнутися. У нас є дві роздягальні для футбольних команд – одна для гостей, інша для «Буковини». Та в них ми не можемо пускати усіх, бо вони єдині в нормальному стані. Зараз закінчили роботи по облаштуванню легкоатлетичних роздягалень, лишилося закупити обладнання.
Також, щоб стадіон міг реалізовувати свій потенціал, потрібно вирішувати і суто комунальні питання. На стадіоні немає опалення, всюди сирість. У нас є кімнати для приїжджих, де ми селимо спортсменів, та тут опалення теж немає, а тому він працює лише теплої пори року, а міг би працювати цілорічно та приносити прибуток. Знаю, що колись були плани відновити опалення. Нині немає що реконструювати, треба все робити заново, а це знову-таки чималі кошти. Є проблеми і з перекриттями. У кафе та в кімнати для приїжджих затікає вода. А через це, хоч би скільки ремонт робили, а все після дощу зводиться нанівець. Аби цього не було, треба переробляти стяжку та перекриття секторів.
Себто проблем є багато, та ми потихеньку почали рухатися в напрямку їх вирішення.
«Треба зробити так, аби споруда заробляла на себе»
- Який, на Вашу думку, вихід із ситуації, що склалася?
- Треба зробити так, аби споруда заробляла на себе, а не була дотаційною. Хоча цьогоріч не можу сказати, щоб ми були дотаційними, за попередніми підрахунками, мали вийти на нуль або з невеличким мінусом. Також потрібно повернути оплату орендної плати за кафе, що є на території стадіону, та мобільного обладнання на рахунки підприємства. Наразі оплата йде на департамент економіки Чернівецької міської ради.
Аби ж на споруді щось заробляти, в неї спочатку треба вкласти. Тут все, як в бізнесі. Якщо ми не вкладемо кошти у відновлення спортивного майданчика, басейну, занедбаного крила з спортивним залом, не відкриємо ще якісь об’єкти, які можуть бути цікавими для людей, то результату не буде. Ось, наприклад, майданчик із штучним покриттям у нас після шостої вечора завжди зайнятий, люди до нас просяться, адже тут дуже зручне розташування та і ціни чи не найнижчі в місті.
На самому стадіоні в нас займаються тільки легкоатлетичні секції і студенти. Та це не приносить якихось масштабних доходів, які допомогли б вирішити проблеми стадіону. Інша справа, футбольні матчі, вони дають підприємству непоганий заробіток.
Не буде команди – не буде стадіону
- Чи є наразі взаємозалежність між існуванням стадіону та професійної футбольної команди?
- Наразі, якщо гіпотетично команди не буде на стадіоні, то і стадіону не буде. Тому що реально поле фінансує великою мірою футбольний клуб. Вони надають насіння, добрива, дизпаливо, і вже наші працівники з допомогою клубу стежать за полем. За кожну гру клуб платить майже сім тисяч гривень, плюс комунальні послуги, тобто якщо восени у нас десять поєдинків, то вони перерахують нам приблизно сімдесят тисяч гривень, а це вже сума.
Тому існування команди важливе для стадіону та й взагалі для всього міста. Розумієте, у нас є багато футбольних секцій і діти до чогось прагнуть. Вони дивляться на «Буковину», як на своє майбутнє. Це вже перевірено досвідом багатьох обласних центрів, як-от, Івано-Франківськ, Хмельницький, там де пропадала основна команда, пропадало все. Пропадала інфраструктура, пропадав дитячий футбол, все нищилося. Це так само як, грубо кажучи, підприємство. Поки воно працює, все нормально, тільки воно зупиняється, все ріжуть на брухт, вивозять і кінець. Те ж відбувається і в спорті.
«З кожним роком чимраз більше коштів іде на підтримання споруди»
- А чи дорогим є обслуговування стадіону?
- Важко обслуговувати. Споруда велика, стара відносно і з кожним роком чимраз більше коштів іде на її підтримання. Стараємося щось підремонтувати. Наприклад, цьогоріч зробили ремонт паркана. На міні-футбольному полі працівники міняють сітку, бо вона вже порвана і м’яч вилітає. Купили нову воротарську сітку. Також зробили ремонти в кабінеті, де сидить клубний лікар.
Після кожного матчу люди залишають на трибунах після себе гори сміття. І ніхто не думає, що ота прибиральниця, в якої мінімальна зарплата, прибиратиме усе тиждень. Також після кожного матчу мусимо міняти поламані стільці та інші поломки ліквідовувати.
Отож, потроху стараємось підлатати, що потрібно, та щось зробити на плюс.
«Влада ніби розвернулася трохи обличчям до спорту»
- У нас нині багато говорять про необхідність розвитку спорту, та чи відчуваєте підтримку з боку влади?
- Тішить, що зараз влада ніби розвернулася трохи обличчям до спорту, допомагає. Ось зараз ми провели очистку усіх підземних комунікацій, тобто всієї каналізації та дренажної системи. Робитимемо обстеження всіх мереж спеціальним роботом, аби побачити зсередини, в якому вони стані. Також міська рада виділила кошти на створення спостережних свердловин, які дадуть змогу зрозуміти, що відбувається під стадіоном та на якому рівні підземні води. На стінах будівлі ми зробили маяки спостереження і щодня їх перевіряємо та фіксуємо, чи йдуть тріщини, чи ні. Загалом, нині стадіон перебуває в придатному для використання стані.
Наразі влада хоче допомагати стадіону, та часто на заваді стає те, що кожне питання переводять у політичну площину. Варто зрозуміти, що спорт є аполітичним і має бути незалежним від партійних якихось моментів.
Уляна ДЕЛІКАТНА для pogliad.ua
